Категорії

Search

Tags

Побудова спільності на біблійних принципах ч.1


Перші християни, апостоли і їх найближчі послідовники, завжди були прикладом для наслідування, бо робили діла свого Вчителя. Вони ефективно євангелізували, внаслідок їхньої проповіді навертались цілі доми і міста. Робили чуда і знаки, зцілювали, виганяли демонів (див. Книгу Діяння ). Були однодушні на молитві, не потребували зайвих домовленостей, бо добре розуміли одне одного. Були радісні і мали прості серця, хвалили Бога і втішалися любов'ю всього люду(див. Ді.2,43-47). Про таку спільноту мріє багато вірних, кожне християнське служіння покликане стати саме таким. В чому «секрет успіху» перших спільнот?

Якими є основні засади побудови і функціонування спільноти?

«Ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі, побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем - сам Ісус Христос. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі » (Єф.2,19-21).

Боже слово говорить про те, що спільнота християн подібна до будівлі. Її основою, фундаментом, є Ісус Христос. На ньому все тримається, заради нього існує, до нього росте. Особисті стосунки кожного з Ісусом визначають те, наскільки міцним буде фундамент, наскільки високою, відповідно, зможе вирости сама будівля.

Перших християн, які є прикладом для наслідування для кожної спільноти, Біблія описує так: «Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (Ді.2,42). Цей текст - основа для побудови έκκλησία (грецьке слово, що означає «скликання», народні збори релігійного характеру). «Це термін, що часто вживається у Старому Завіті грецькою мовою для означення зібрань вибраного народу перед Богом, переважно зібрань біля гори Синай, де Ізраїль отримав Закон і був установлений Богом як Його святий народ. Називаючи себе «Екклесією», перша спільнота тих, що вірили у Христа, визнає себе спадкоємицею цього зібрання. У ній Бог «скликає» Свій Народ зі всіх сторін світу. У мові християн слово έκκλησία, тобто «Церква», означає Літургійне зібрання, а також місцеву спільноту або цілу вселенську спільноту віруючих» (Катехизм Католицької Церкви, 751-752).

Будова спільності має чотири стовпи: апостольська наука, спільність життя, ламання хліба та молитви, і у всьому цьому необхідна постійність. Тому варто роздумати, що означає кожен з цих стовпів і яким чином бути в тому постійним.

Апостольська наука знаходиться у Святому Письмі(Біблії) і Святому Переданні. Святе Письмо складається зі Старого (47 книг) і Нового(27 книг) Завітів.

До Святого Передання входять :
• Твори святих Отців Церкви (лише в тих питаннях, де вони однозгідні);
• Наука Вселенських Соборів Католицької Церкви (Постанови Вселенських Соборів, формулювання «Вірую», документи Вчительського Уряду Церкви)
• Катехизм Католицької Церкви (в ньому стисло викладена суть всього вказаного в попередніх двох пунктах);
• Літургійні молитва Церкви (Римський Міссал для західного обряду, Літургікон - східного; Часослов, Требник), бо «як Церква молиться, у те і вірує».

Що означає бути постійним в апостольській науці? Перш за все, знати її, вивчати і досліджувати. Протестантська чи православна література може стати добрим додатком для наших знань, але лише тоді, коли перевірити її на відповідність апостольській науці Церкви, розглядати через призму Христової - Католицької Церкви. По-друге, науку необхідно не просто сприймати як інформацію чи факт, а ретельно дотримуватись у щоденному житті, відповідно до неї змінювати себе.

Апостольська наука має значний вплив на спільність: вона формує спосіб думання, однаковий для всіх, плекає в нас Христові думки, дає для всіх однакові стандарти, критерії. «Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили, щоб були поєднані в однім розумінні й одній думці»(1Кор.1,10). Така спільнота, чи то домашня група, чи монаше згромадження, чи інше об'єднання християн, яке будується з допомогою апостольської науки, на Ісусі Христі і для Божої слави, має солідний шанс на те, щоб потужно розвинути і зміцнити спільність і єдність, яку дарує нам Бог.

© Milites Christi Imperatoris